У сучасному світі нікого не здивуєш жінкою в політиці. Це є норма для інформаційного суспільства. Проте у минулому столітті до жінок-політиків ставилися з насторогою та недовірою. Адже на думку деяких чоловіків, жінка не повинна бути в політиці. Сьогодні ми поговоримо про видатну політикиню Елізабет Бреддок, яка чула членкинею парламенту. Вона здобула любов виборців завдяки своїм програмам пов’язаним із житловими питаннями, охороною здоров’я та іншими соціальними проблемами. Докладніше про життя та політичну діяльність нашої землячки читайте на сторінках сайту liverpoolyes.com.
Дитинство та юність
Елізабет Бреддок народилася у 1899 році в місті Ліверпуль. Її батько працював палітурником, а мати була активісткою. І саме від матері Елізабет успадкувала жагу до змін та справедливості. Річ у тім, що Ліверпуль наприкінці 19 століття не був надто привабливим містом. Адже тут були злидні й місто мало найвищий рівень дитячої смертності в країні. Мати Елізабет Меррі організувала профспілки та стала боротися проти жахливих умов у Ліверпулі. Дівчина бачила з якою силою її мати бореться за справедливість та намагалася її наслідувати в цьому.
Саме тому Елізабет відвідувала не лише звичайну школу, а також ходила до соціалістичної недільної школи. А вже в одинадцять років дівчина залишила недільну школу та стала частиною молодіжної секції Незалежної робочої партії (ILP). Її мати також не покидала політичну діяльність, вона була організатором профспілки складських робітників. Елізабет часто допомагала їй. Потрібно відзначити, що дівчина була присутня під час розгону мітингу 13 серпня 1911 року. Під час заворушень було багато поранених та вбито двох осіб. Цей день увійшов в історію Ліверпуля під назвою «Кривава неділя».
Професійна діяльність
Наша землячка почала працювати досить рано, адже у 1913 році вона залишила школу. Вона наповнювала пакети з насінням і за це її платили п’ять шилінгів на тиждень. Згодом Елізабет почала працювати у магазині “Walton Road Co-operative”. Мати наполягає аби донька стала членом Профспілки робітників магазинів. Також дівчина почала відвідувати заняття Робітничої освітньої асоціації та Плебс-ліги. До слова, серед її однодумців на заняттях було три Елізабет і аби не плутати дівчат Бреддок взяла собі ім’я Бессі. Це ім’я вона зберегла до кінця свого життя.
У 1918 році наша землячка посіла посаду клериста в Профспілці складських робітників. У цей період вона знайомиться із Джеком Бреддоком, який теж дотримувався лівих ідей. У них зав’язуються стосунки.
Політична кар’єра
У 1920 році Бессі розчаровується в ILP та разом із Джеком вступають до новоствореної Комуністичної партії Великої Британії (CPGB). Через два роки Джек та Бессі одружуються. На той момент Елізабет працювала в профспілках, а її чоловік займався волонтерською роботою в партії.
Подружжя вийшло з CPGB, проте подовжили свою соціалістичну активність у Ліверпулі. У 1926 році подружжя приєдналися до Фейрфілдського приходу Лейбористської партії Ліверпуля. Вже через три роки Джек став радником Лейбористської партії. Згодом до чоловіка приєдналася і Бессі.
Наша землячка була членкинею портового санітарного та лікарняного комітету. Вона виявила, що лікарні були погано оздоблені, з неналежною вентиляцією, поганими умовами перебування.
Саме тому жінка-політик брала участь у реформуванні, реорганізації та модернізації багатьох закладів охорони здоров’я міста Ліверпуль. Особливо вона звертала увагу на ті заклади, які надають послуги матерям та дітям.
З 1934 року Елізабет Бреддок очолювала підкомітет з охорони материнства та дитинства.
Взагалі наша землячка завжди відстоювала права трудящих та боролася за соціальну справедливість. Одного разу жінку навіть вигнала з ради поліція. А все тому, що вона назвала голову житлового комітету брехуном. Бессі відмовилася відкликати своє зауваження. Також наша землячка використовувала на засіданні ради мегафон.
У 1936 році Бессі було обрано кандидатом від Лейбористської партії на Ліверпульській біржі.
Друга світова війна та повоєнна діяльність
З початком Другої світової війни наша землячка приєднується до відділу G Ліверпульської служби швидкої допомоги. Жінка стає водієм. Вона їздить як водій швидкої допомоги під час усіх 68 великих повітряних нальотів у місті. Це було дуже небезпечно, адже багато водіїв під час виконання роботи загинуло. Потрібно відзначити, що Бессі працювала водійкою аж до кінця війни.
Після війни Бессі стала почесним президентом Ліверпульської торгової ради та Лейбористської партії. А також стала членкинею парламенту. Наша землячка була прихильницею створення Національної служби охорони здоров’я в 1948 році.
У 1947 році жінку було обрано до Національного виконавчого комітету Лейбористської партії. Згодом Бессі працювала в Королівській комісії з питань психічного здоров’я, що призвело до ухвалення Закону про психічне здоров’я 1959 року.
Впродовж всього життя наша землячка прагнула справедливості та покращення житлових умов для жителів Ліверпуля. Проте з роками і її стан почав погіршуватися. У 1964 році лейбористи виграли загальні вибори, проте наша землячка відмовилася від посади. Причина — погіршення стану здоров’я. У 1970 році Елізабет Бреддок померла, проте ще довго після її смерті пам’ятали про її активну політичну діяльність.