Надсекретний підземний бункер часів Другої світової війни в Ліверпулі відіграв важливу роль у битві за Атлантику. Відкрийте для себе секрети британських збройних сил, які старались захистити морські шляхи постачання Британії та допомогти союзникам перемогти. У цьому допоможе наша стаття на liverpoolyes.com.
Основна інформація
Мова йде про Western Approaches, дивовижний секретний бункер, розташований під землею на Рамфорд-стріт у Ліверпулі. Зараз він зберігся, і там проводяться екскурсії. Ці підземні споруди відіграли важливу роль у битві за Атлантику. Бункер захищав таємниці британських збройних сил, які пильнували, щоб морські шляхи, важливі для союзників, були захищені.
У Western Approaches, який став музеєм, можна подивитись на документи й інструменти, які використовували війська для спостережень за пересуванням ворогів. Також можна подивитись на телефон, який зберігся з часів війни. З його допомогою тримали зв’язок із військовим кабінетом у Лондоні.
Свого роду нервовим центром битви за Атлантику була кімната з картами. Тут велися спостереження за маршрутами конвоїв і життєво важливими судноплавними шляхами. Коли ж на великій мапі визначали розташування ворога, потрібна була абсолютна точність, інакше флот ворога знищити було б неможливо.
На захід від Британських островів розташовані так звані Західні підходи – прямокутна зона Атлантичного океану. У Ліверпулі ж було командування Західних підходів, а це означає, що місто відіграло дуже важливу стратегічну роль у Другій світовій війні. Усі ці таємниці й досі зберігає музей. Якщо раніше, аби потрапити в будівлю, було потрібно підписати Закон про державну таємницю, то тепер вхід відкрито для всіх охочих дослідити воєнну історію Ліверпуля. Операційний зал залишився таким самим, яким був у 1945 році.
Цікаві факти про бункер
Бункер був побудований під Derby House – будівлею, відомою місцевим жителям як “Цитадель” або “Фортеця” через дивовижний залізобетонний захист підвалу. Він був бомбо- та газонепроникним, із 7-футовим бетонним дахом і 3-футовими бетонними стінами, містив 100 кімнат і займав площу в 55 000 квадратних футів.
У бункері працювало понад 300 людей, які під час змін могли спати прямо тут. Місце обладнано спальними місцями, офісами й таємними кімнатами для дослідження.
Перша кімната, у яку потрапляє відвідувач, відома як “Кімната дороги до війни”. У ній висвітлюються події, що відбулися після Першої світової війни та призвели до Другої, а також міститься інформація про переїзд штаб-квартири Western Approaches з Плімута до Ліверпуля.
В операційній кімнаті розташовані каюти RAF і Royal Navy, до кожної з них ведуть три сходинки. Із задньої частини військово-морської кімнати є сходи на наступний поверх. Праворуч від неї розташований сторожовий пункт охорони й письмовий стіл із шафою для ключів.
У бункері співпрацювали одночасно королівський флот, морська піхота й військово-повітряні сили. Вони стежили за конвоями ворога та підводними човнами, які загрожували знищити Британію ще на початку війни. Коли багато таких човнів виходили на “полювання”, їх називали вовчими зграями.
Те, що робилося в бункері, відіграло важливу роль у битві за Атлантику. Завдяки йому, зокрема, США й Канада могли успішно імпортувати зброю до Великобританії, а це було життєво важливо. Коли в 1944 році Німеччина стала зазнавати поразки, це великою мірою була заслуга тих, хто діяв у ліверпульському бункері. Бо саме тут зупинили “зграї” підводних човнів.
З кімнати шифрів Western Approaches до Блетчлі-парку передавалась надсекретна інформація. Це англійський заміський будинок у Мілтон-Кейнсі, головному центрі розшифровки, який належав союзників у період Другої світової війни.