Протягом століть Ліверпуль грав величезну роль в англійській і світовій історії, тому не дивно, що його відвідували політичні постаті різного рівня. Ці візити наголошували на статусі міста, а іноді навіть передували найважливішим історичним подіям. Докладніше – на liverpoolyes.com.
Королі та королеви
Ліверпульці завжди з особливою повагою та любов’ю належали до монарших осіб. Кожен їхній візит ставав грандіозною подією, до якої Ліверпуль готувався заздалегідь, а спогади про це передавались дітям та онукам.
Королева Вікторія
Перший вагомий візит особи королівської крові відбувся 1851 року. У цей час відбулося урочисте відкриття одного з найграндіозніших та найепічніших завдань Великобританії вікторіанської епохи – Сент-Джордж Холла, і цей захід відвідала королева Вікторія. Сучасники згадували, що цілі натовпи ліверпульців стояли на шляху її прямування й кидали їй під ноги квіти.
Король Едуард Сьомий
Взагалі Едуард неодноразово відвідував Ліверпуль, але тоді він був ще принцом Уельським. А ось його перший офіційний візит як король відбувся в 1906 році й був приурочений до відкриття нових верфей. Докові робітники влаштували на честь Едуарда Сьомого чудову ілюмінацію на воді.
Королева Єлизавета Друга
Була в Ліверпулі чотири рази. Перше відвідування міста молодою королевою в 1954 році зібрало рекордну кількість глядачів – понад 200 тисяч людей! Другий візит 1960 року, присвячений відкриттю Ліверпульського метропольного собору, супроводжувався спільними виступами церковних хорів, музичних гуртів і вуличних музикантів.
Наступний приїзд відбувся 2003 року на честь 800-річчя Ліверпуля, останній – 2018 року, коли королева відвідала відкриття нового круїзного порту й подивилася на влаштований на честь неї парад суден.
Принци Чарльз і Вільям
Чарльз бував у Ліверпулі багаторазово, а Вільям – у 2019 році. Особливо запам’ятався городянам приїзд принца Чарльза в 1983 році – у найбільший розпал економічної кризи. Саме візит принца зміг підняти дух ліверпульців. Принц Вільям разом із Кейт Міддлтон здивували мешканців легкістю спілкування – вони з цікавістю розмовляли з людьми та обмінювалися думками, а Кейт, під час відвідування школи, навіть зіграла разом із дітьми у футбол.
Глави держав та урядів
Світові лідери часто відвідували Ліверпуль, і це демонструвало важливу роль міста в міжнародній політиці. Іноді такі події ставали приводом для гордості містян, а іноді й поділяли мешканців, провокували та навіть шокували, так само як і відомий серіал «Бруксайд».
Вінстон Черчилль
Черчилль відвідав Ліверпуль у 1941 році – це час Другої світової війни. Місто піддавалося жорстоким бомбардуванням, і багато городян почувалися нажаханими та спантеличеними. Приїзд Черчилля та його полум’яна промова, вимовлена на сходах міської ратуші, надали ліверпульцям сил, зміцнили їхню волю до перемоги й надихнули на активний опір.
Маргарет Тетчер
«Залізна леді» неодноразово приїжджала до міста у 80-х роках минулого століття, і це були, мабуть, найскладніші та найнеоднозначніші візити. Вони проходили в надзвичайно напружених обставинах, послуживши символом потужного розколу між консервативним урядом і робочим населенням.
У ці роки Ліверпуль переживав глибоку економічну кризу, закривалися доки й промислові підприємства, зростав рівень безробіття, відтак багато жителів, причому не тільки Ліверпуля, сприймали прем’єр-міністра як втілення політики, яка призвела до кризи.
Кожен візит Маргарет супроводжувався провокаційними графіті й гаслами «Ліверпуль ненавидить Тетчер» та «Тетчер – вбивця міст», робітники демонстративно поверталися спиною до кортежу прем’єр-міністра, багато хто виходив на акції протесту.
При цьому дрібні підприємці й бізнес-еліта зустрічали «Залізну леді» дуже тепло, з їхнього боку вона отримувала величезну підтримку за створення «вільного ринку», і це лише посилювало розкол у суспільстві. Кульмінацією став 1987 рік, коли загрози радикалів стали настільки серйозними, що свій черговий візит до Ліверпуля Тетчер була змушена здійснити із залученням посиленої охорони – ризик замаху на життя був занадто великий.
Навіть у наші дні деякі ліверпульці негативно ставляться до Тетчер, вважаючи, що її політика призвела до занепаду економіки рідного міста. Але багато істориків впевнені, що саме реформи жінки-політика дозволили Ліверпулю взяти курс на сферу туризму та послуг, що й призвело згодом до процвітання.
Нельсон Мандела
Легендарний борець із расовою дискримінацією виступив перед величезним натовпом у Пір-Геді, найвідомішій частині ліверпульських доків, у 1993 році. Людина, яка нещодавно звільнилася після 27 років ув’язнення, впевнено говорила про побудову справедливого суспільства та прощення ворогів. Найбільш зворушливий для ліверпульців момент – порівняння становища чорношкірих у ПАР зі становищем простих робочих промислових міст Англії. Деякі слухачі не стримували сліз, коли Нельсон закликав перетворити біль на зміни, «перекувати мечі на лемеші». Цей незабутній візит став особливим моментом для єднання багатонаціонального Ліверпуля, де проблеми расизму залишалися досить гострими.
Білл Клінтон
Приїхав до Ліверпуля у 2001 році, під час свого масштабного європейського турне. Президент США припав ліверпульцям до душі. Їм сподобалося легке, неформальне спілкування та особлива увага до музичної історії міста. Білл Клінтон є справжнім фанатом The Beatles, тому його цікавило все, що пов’язане із цією групою. Він відвідав відомий клуб Cavern, де виступала легендарна четвірка, і навіть зіграв на саксофоні кілька нот із Hey Jude, що викликало захоплення.
Клінтон високо оцінив програму міського відродження й позитивно відгукнувся про перетворення доків. Візит президента тривав лише п’ять годин, але він назавжди запам’ятався ліверпульцям. Багато хто й сьогодні із задоволенням згадує, як легко Білл Клінтон спілкувався з городянами, жартував, охоче робив селфі та роздавав автографи.
Сучасні візити
У наші дні Ліверпуль, як і раніше, відвідують високопоставлені гості. З найбільш значущих візитів можна відзначити приїзд Бориса Джонсона у 2022 році – мер назвав це відвідування знаком уваги до регіону, а от мешканці були незадоволені політикою Джонсона. З часів Тетчер місто недовірливо ставилося до стратегій торі, а заяви прем’єр-міністра про те, що Північна Англія – регіон, що відстає, лише посилили протистояння. Виступи Джонсона супроводжувалися протестами проти Brexit та його самого особисто, тому прем’єр-міністр уникав відкритих майданчиків та спілкувався здебільшого лише з лояльно налаштованими представниками бізнесу.
Наступний прем’єр-міністр – Ріші Сунак – також приїжджав до Ліверпуля. Він відвідав інноваційні технологічні підприємства міста й пообіцяв збільшити інвестиції в Північну Британію загалом і в місто зокрема.
Протягом століть Ліверпуль залишається найважливішим портом країни та культурним центром Північної Англії. Кожен політичний візит, незалежно від епохи, залишав у місті свій слід. Одні приїжджали, щоб побачити архітектуру й сучасне виробництво, інші робили тут гучні заяви, треті просто хотіли підтримати місто у важкі для нього часи – усі вони залишились в історичній хроніці Ліверпуля та пам’яті мешканців.