Найстрашніше, що може статися в житті будь-якої країни, – це війна. Вона приносить горе та смерть у мільйони сімей, руйнує міста, вкрай негативно позначається на стані економіки. Попри сумний досвід, людство вело та продовжує вести військові конфлікти. У цій статті на liverpoolyes.com ми розглянемо, як Перша світова війна позначилася на житті такого стратегічно важливого великого промислового міста, як Ліверпуль.
Стан міста на початок війни
До початку 20 століття Ліверпуль був чудовим містом, яке процвітало й приваблювало людей як місце великих можливостей. Чудова архітектура, розвинена економіка, велика кількість робочих місць – це Ліверпуль 1914 року.
Місто було залучено в усі аспекти промисловості й торгівлі Великобританії. Активно розвивалися автомобільна, суднобудівна, фармацевтична галузі, міжнародна й внутрішня торгівля, інженерна справа. При цьому роботою були забезпечені не лише чоловіки, а й багато жінок – вони були зайняті в галузі медицини, освіти, пошитті одягу. Також мешканки мали можливість працювати в якості прислуги в заможних сім’ях, брали додому білизну для прання, працювали нянями. Високий рівень зайнятості містян означав, що в обігу були чималі кошти, які приносили користь економіці Ліверпуля.
Особливості
З початку Першої світової війни було ясно, що найважливіша особливість Ліверпуля у світлі майбутніх бойових дій – його становище глибоководного порту з численними доками. При цьому порт постійно розвивався й ріс, внаслідок чого на береговій лінії було збудовано найбільшу кількість доків у світі на той момент.
У роки війни через Ліверпульський порт проходила значна частина військових матеріалів. Крім того, сюди ж приходили кораблі з продовольством і різними товарами. Тобто Ліверпуль був не лише промисловим центром, а й однією з ключових військово-морських баз Великобританії.
Мобілізація
Наприкінці літа 1914 року в Ліверпулі було оголошено мобілізацію, і чоловіки поспішили записатися в армію. Лорд Дербі, який закликав добровольців, здивувався активністю городян. Початок набору припав на 31 серпня, і в залі Святого Георгія, розташованого в центрі міста, утворилася черга з тих, хто бажає вступити до лав збройних сил Англії.
До 10 години ранку записалося понад 1000 осіб, і цього було достатньо для формування батальйону, обіцяного Дербі лорду Кітченеру, проте чимало добровольців усе ще чекали на свою чергу. Протягом тижня до армії ще записалося близько 3 тис. осіб. Враховуючи морський статус міста, найбільша кількість чоловіків була призвана у війська Королівського флоту.
Життя в місті
Попри розвиток конфлікту та проведення воєнних дій, життя в місті тривало. Зважаючи на мобілізацію повнолітніх працездатних чоловіків з’явилась необхідність залучення до робіт жінок. Тепер вони працювали не лише у своїх звичних сферах, а й на заводах, у тому числі з виробництва боєприпасів (до 1918 року тут працювало понад 900 тис. жінок), поштової та транспортної справи, урядових відомств, торгівлі, поліції.
У наші дні нікого не дивує той факт, що жінки працюють нарівні з чоловіками, але для початку 20 століття це була справжня революція, оскільки до війни жіноче населення було зайняте здебільшого домашнім господарством. Жінки стали самостійнішими, і це відіграло свою роль у соціальних змінах, що відбулися після війни.
Соціальні й політичні зміни
Варто зазначити, що багато змін були поступовими, особливо ті, що стосувалися прав жінок. Так, наприклад, у 1918 році право голосу отримали жінки, яким за 30. І лише 1928 року це право поширилося на жінок, старших за 21 рік.
Війна створила необхідність підвищення продуктивності виробництва на користь військових дій, що призвело до відмінної організації та потужності робітничого класу Ліверпуля. Жителі, які повернулися з війни, були об’єднані спільною справою відновлення промисловості, при цьому населення в цілому, що пережило всі жахи воєнних дій, очікувало й домагалося соціальних реформ у масштабах, небачених раніше.
І ці зміни почалися з того, що в Ліверпулі було створено велику кількість професійних спілок, які захищали права робітничого класу. На початку 1920 року в них перебувало понад 60 % містян, які працюють, – як чоловіків, так і жінок.
Також у 1919 році було підписано Житловий акт, у результаті ухвалення якого по всьому Ліверпулю почалося активне муніципальне будівництво. Сотні сімей переїхали з нетрів у центрі міста до нових приміських будинків. Інтенсивна забудова продовжилася й у наступні десятиліття, у тому числі після Другої світової війни.
Сотні тисяч людей з Ліверпуля й прилеглих регіонів брали участь у Першій світовій війні, яка забрала життя мільйонів людей по всій Європі. Близько 13 тис. жителів Ліверпуля загинули під час воєнного конфлікту 1914-1918 років. Їхній патріотизм, героїзм і відвага завжди будуть згадуватися на тематичних виставках, бесідах і пам’ятних заходах, що проводяться в місті. Звісно, їхнє життя вже не повернути, але принаймні вони певною мірою вплинули на хід історії.